Освіта-Плюс

Хрестовий похід проти українського вчительства: ефект бумеранга

Лана — Sat, 19 Oct 2013 11:00:17 GMT

«Свою тупість чиновники проецирують на вчителів» - саме так починається коментар користувача під ніком Маша до статті «Чиновниця: підручники без грифу є підробками» на ресурсі osvita.ua. Гадаю, це і є квінтесенція усього, що відбувається нині в освітянській сфері нашої Самостійної й Незалежної. Самі ж учителі інакше, як зі сталінізмом, новітні вітри з оку МОН не порівнюють.

Рік від року паперообіг росте: гори нікому не потрібної документації завалили сучасну школу і нас з вами – разом з дітьми й високою метою. І нема йому кінця-краю…

Та це ще не казочка… Це лише приказочка. А справжня страшилка починається далі.

Спершу була така собі невинна й правильна в усіх відношеннях Постанова КМУ від 27 серпня 2010 р. № 781 «Деякі питання забезпечення підручниками та навчальними посібниками студентів вищих навчальних закладів, учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів та вихованців дошкільних навчальних закладів». Невеличка. Логічна. А й справді: час від часу слід упорядковувати процес забезпечення навчального процесу якісною новою літературою. Проте, як це в нас буває таки частенько (та чого ж там, майже завжди й усюди!), добрі наміри стали початком шляху до пекла.

Погляньте самі на «еволюцію» (чи «деградацію»?) цього архіважливого питання.

Наказ МОН від 02 серпня 2012 року № 882 "Про використання навчальної літератури у загальноосвітніх навчальних закладах".

Цитую: «2.2. Покласти персональну відповідальність на керівників загальноосвітніх навчальних закладів за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури, яка не має відповідного грифа МОНмолодьспорту або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» Що, вже тобі, любий читачу, весело? Ага, особливо той момент, що в усьому винний директор школи…

Та це ще теж квіточки. Рухаємося далі…

Лист Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20 лютого 2013 р. № 1/9-127 «Про посилення контролю за відповідністю друкованої продукції шкільного асортименту, яка використовується у навчальних закладах, педагогічним вимогам», а до нього – «контрольний постріл у голову» - лист того ж авторства від 16 вересня 2013 року №1/9-639 «Про посилення контролю за використанням у навчальних закладах друкованої продукції шкільного асортименту».

О, тепер уже директор відповідає не лише за літературу, а й за те, чи не купив хтось із батьків для своєї дитини зошит чи блокнотик без свідоцтва МОН з формулюванням висновку «Використання у навчальних закладах України дозволяється».

Листом-нагадуванням МОН від 05 вересня 2013 року № 1/9-607 «Про використання навчальної літератури» бідне директорство доведене до істерики абзацом: «Звертаємо Вашу увагу на те, персональну відповідальність за використання у навчально-виховному процесі навчальної літератури, яка не має відповідного грифа Міністерства або схвалення для використання у загальноосвітніх навчальних закладах, покладено на керівників загальноосвітніх навчальних закладів.»

Звичайно, керівник освітнього закладу, отримавши по голові, змушений «застосувати відповідних заходів». Пам’ятаєте, у Тараса Шевченка це дуже живо описано:

Дивлюсь, цар підходить

До найстаршого... та в пику

Його як затопить!..

Облизався неборака;

Та меншого в пузо —

Аж загуло!.. а той собі

Ще меншого туза

Межи плечі; той меншого,

А менший малого,

А той дрібних, а дрібнота

Уже за порогом

Як кинеться по улицях.

Та й давай місити

Недобитків православних,

А ті голосити;

Та верещать; та як ревнуть;

«Гуля наш батюшка, Гуля!

Ура!.. ура!.. ура! а, а, а...»

Таким чином, найбільше отримують «на горіхи» саме ті, хто перебуває все життя на передньому краї – безпосередньо творять ту саму освіту – педагоги (вчителі, вихователі, викладачі).

Замість адекватного осмислення і продуманого спланованого процесу апґрейду навчально-методичного забезпечення, чиновники вищої та середньої ланки влаштували «полювання на відьом». Тепер з усіх регіонів надходять сигнали про «чистки» (перепрошую, але жодне інше слово не передає суті процесу). Комісії чи представники різного рівня структур – від Міністерства до місцевого відділу освіти – «роблять наїзди» на навчальні заклади й вимагають викласти всю літературу, яку педагог використовує в роботі. І Боже збав, якщо на ясні очі канцелярських пацюків потрапить «неправильне» видання без грифів «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» чи «Схвалено Міністерством освіти і науки України»!

Настрашені колеги вивозять усе в пункти прийому макулатури. Інші забирають додому чи ховають. Найхоробріші намагаються протистояти, ризикуючи роботою і здоров’ям. Та, мабуть, нема нічого страшнішого від переляканого на всю голову перевіряючого…

Але ж давайте поглянемо на ситуацію збоку! Якщо на методичній книзі нема грифу, її слід усунути = знищити. Якщо мій досвід пройшов апробацію й отримав схвалення на рівні району чи області, його узагальнила методична служба певного рівня й видала у вигляді методичного посібника під грифом «Схвалено науково-методичною радою ОІППО», то він підлягає забуттю й так само знищенню, бо гриф Міністерство мені просто так не надасть – для місцевого користування. Логічно? Логічно!

Звідси випливає, що методичні служби підлягають такому ж знищенню, інакше який сенс годувати таку армію? Те саме стосується і науковців від педагогіки. Педагогічна преса – так само.

Що ж маємо на виході?

Учителю! Бери в руки три документи (державний стандарт, програму й рекомендований МОН підручник), сідай зручненько й пиши плани від руки (друкована продукція – то вже «група ризику»!), проводячи уроки «від параграфа до параграфа», забувши слово «творчість», «креатив», «інновація» й інші підозрілі ідіоми.

То як, колеги, слухняно складаємо руки за спиною і ходимо по колу чи перетворюємося на бумеранг? На роздуми часу не лишилося. Розрізнені, ми перетворюємося на біомасу. Тільки разом мусимо протистояти тупізму наших «хрестоносців»!

Актуально!!! Робочий час педагогічних працівників (роз'яснення)

Лана — Tue, 24 Sep 2013 19:19:00 GMT

Трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються Кодексом законів про працю, законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП), нормальна тривалість робочого часу не може перевищувати 40 годин на тиждень. Для окремих категорій працівників із високим інтелектуальним і нервовим навантаженням (учителі, викладачі, лікарі та ін.) статтею 51 КЗпП України передбачено встановлення скороченої тривалості робочого часу.

Правові відносини, пов’язані з розподілом педагогічного навантаження в начальних закладах, урегульовані Законом України "Про загальну середню освіту", Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010 р. № 778, Примірним статутом загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 29. 04. 2002 р. № 284, Типовими правилами внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів, затвердженими наказом Міністерства освіти України від 20. 12. 1993 р. № 455, Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затверджена наказом Міністерства освіти України від 15 квітня 1993 р. № 102, а також Галузевою угодою між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011‑2015 роки.

Відповідно до статті 25 Закону України "Про загальну середню освіту" педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу (час, призначений для здійснення навчально-виховного процесу) включає 18 навчальних годин протягом навчального тижня, що становлять тарифну ставку, а також інші види педагогічної діяльності, зокрема: класне керівництво, перевірка зошитів, завідування навчальними кабінетами.

Розподіл педагогічного навантаження в загальноосвітньому навчальному закладі здійснюється його керівником і затверджується відповідним органом управління освіти. При цьому педагогічне навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу обсягом менше 18 годин установлюється тільки за його згодою.

Перерозподіл педагогічного навантаження протягом навчального року допускається в разі зміни кількості годин з окремих предметів, що передбачається робочим навчальним планом, або за письмовою згодою педагогічного працівника з додержанням законодавства України про працю.

Отже, законодавством установлено мінімально гарантований обсяг педагогічного навантаження вчителя загальноосвітнього навчального закладу – 18 годин, з урахуванням якого керівник навчального закладу та відповідний орган управління освіти зобов’язані здійснювати розподіл педагогічного навантаження.

Права, надані керівнику навчального закладу щодо розподілу педагогічного навантаження, кореспондуються з його обов’язками додержання вимог закону щодо забезпечення педагогічного навантаження вчителя в обсязі не менше 18 годин.

Згідно з пунктом 6.3.1 Галузевої угоди між Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011‑2015 роки керівникам закладів і установ освіти при встановленні вчителям, викладачам навчального навантаження на новий навчальний рік рекомендовано зберігати, як правило, його обсяг, а також дотримуватися принципу наступності роботи, викладання предметів у класах, групах.

Згідно з пунктом 63 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти навчальне навантаження між учителями, викладачами та іншими педагогічними працівниками розподіляється керівником установи за погодженням із профспілковим комітетом залежно від кількості годин, передбачених навчальними планами, наявності відповідних педагогічних кадрів та інших конкретних умов, що склалися у відповідному навчальному закладі, та з обов’язковим дотриманням Кодексу законів про працю України.

Пунктом 20 Типових правил внутрішнього розпорядку визначено, що керівник закладу освіти зобов’язаний довести до відома педагогічних працівників у кінці навчального року (до надання відпустки) обсяг їхнього педагогічного навантаження на наступний навчальний рік.

Окрім педагогічного навантаження робочий час учителя включає інші види педагогічної діяльності в такому співвідношенні до тарифної ставки:

класне керівництво – 20‑25 відсотків;
перевірка зошитів – 10‑20 відсотків;
завідування майстернями – 15‑20 відсотків;
завідування навчальними кабінетами – 10‑15 відсотків;
завідування навчально-дослідними ділянками – 10‑15 відсотків.

Розміри доплат за інші види педагогічної діяльності визначено постановою Кабінету Міністрів України від 25. 08. 2004 р. № 1096. На даний час законодавством не передбачено обмежень цього виду педагогічного навантаження максимальним чи мінімальним робочим часом, необхідним для його виконання.

Робочий час учителів залежить від затвердженого розкладу навчальних занять і планів виховної та методичної роботи.

Міністерством освіти і науки України пропонується внести зміни до Закону України "Про освіту", якими передбачити тривалість робочого тижня для педагогічних працівників 36 годин.

Контроль за розподілом педагогічного навантаження між учителями здійснюють відповідні органи управління освіти.

Згідно з пунктом 21 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників установлюється п’ятиденний робочий тиждень із двома вихідними днями. При п’ятиденному робочому тижні тривалість щоденної роботи (зміни) визначається правилами внутрішнього розпорядку або графіками змінності, що затверджує керівник закладу освіти за погодженням із профспілковим комітетом закладу з додержанням тривалості робочого тижня.

У тих закладах освіти, де за умовами роботи запровадження п’ятиденного робочого тижня є недоцільним, установлюється шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем.

П’ятиденний або шестиденний робочий тиждень установлюється власником або уповноваженим ним органом спільно з профспілковим комітетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу та за погодженням із місцевими органами виконавчої влади.

У межах робочого дня педагогічні працівники закладу освіти повинні вести всі види навчально-методичної та науково-дослідницької роботи відповідно до посади, навчального плану та плану науково-дослідної роботи.

Час початку й закінчення роботи й обідньої перерви встановлюється для працівників Правилами внутрішнього розпорядку конкретного закладу освіти. За погодженням із профспілковим комітетом деяким структурним підрозділам і окремим групам працівників може встановлюватись інший час початку й закінчення роботи.

Працівникам надається перерва для відпочинку та харчування тривалістю не більше двох годин. Перерва не включається в робочий час. Перерва для відпочинку та харчування повинна надаватись, як правило, через чотири години після початку роботи (стаття 66 КЗпП). Час початку й закінчення перерви встановлюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Працівники використовують час перерви на свій розсуд. На цей час вони можуть відлучатися з місця роботи.

Надурочна робота, робота у вихідні та святкові дні забороняється (ст. ст. 71, 73 КЗпП, п. 23 Типових правил).

Залучення окремих працівників до роботи в установлені для них вихідні дні допускається у виняткових випадках, передбачених законодавством, за письмовим наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу (керівника закладу) освіти з дозволу профспілкового комітету. Робота у вихідний день може компенсуватися за погодженням сторін наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі в подвійному розмірі.

Під час канікул, що не збігаються з черговою відпусткою, педагогічні працівники залучаються до педагогічної й організаційної роботи в межах часу, що не перевищує їхнього навчального навантаження до початку канікул (п. 25 Типових правил внутрішнього розпорядку для працівників державних навчально-виховних закладів України, затверджених наказом Міністерства освіти України від 20.12.93 р. № 455).

Питання про тривалість робочої години педагогічного працівника регулюється п. 64 Інструкції № 102, згідно з якою ставки заробітної плати встановлюються виходячи з витрат робочого часу в астрономічних годинах (60 хв.). Короткі перерви між уроками є робочим часом педагогічного працівника.

Питання залучення педагогічних працівників до чергування в закладі регулюється п. 24 Типових правил внутрішнього розпорядку. Графік чергування та його тривалість затверджує керівник закладу за погодженням із педагогічним колективом та профспілковим комітетом.

Забороняється залучати до чергування у вихідні та святкові дні вагітних жінок і матерів, які мають дітей віком до трьох років.

Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки

Джерело: http://osvita.ua/school/manage/cadre/37044/

Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року

Лана — Sat, 25 May 2013 14:49:38 GMT

Про навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року

Лист МОН № 1/9-349 від 20.05.13 року

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-349 від 20 травня 2013 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту
Автономної Республіки Крим,
департаменти (управління) освіти і науки
обласних, Київської та Севастопольської
міських державних адміністрацій

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Загальноосвітні навчальні заклади

Про навчальні плани загальноосвітніх
навчальних закладів та структуру 2013/2014 навчального року

Надсилаємо для використання в роботі рекомендації щодо навчальних планів та структури 2013/2014 навчального року (додаються).

Додаток на 7 арк.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Додаток
до листа Міністерства освіти і науки України
від 20.05.2013р. № 1/9-349

Навчальні плани на 2013/2014 навчальний рік

Робочі навчальні плани на 2013/2014 навчальний рік складаються:

для 1-2-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572;

для 3-4-х класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682;
для 5-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551;
для 6-9-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834;
для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, класів з поглибленим вивченням окремих предметів: 5 клас - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551 (додаток 8); 6-9 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834;
для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-2 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 4-5 ); 3-4 класи - за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182 чи Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 29.11.2005 № 682 (додаток 4); 5 клас - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; 6-9 класи - за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додаток 19);
для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-2 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572 (додатки 6-7); 3-9 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291, з урахуванням змін в розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 № 682); 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (додатки 21 та 22);
для 8-9-х класів загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;
для білінгвальних класів: 5 клас - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 17.05.2013 № 551; 6-9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 20);
для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку: І ступінь (підготовчий, 1-4 класи) - за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852); ІІ ступінь (5-10) класи - за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 26.08.2008 р. № 778 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 № 852); 11-12 класи - за Типовими навчальними планами спеціальних навчальних закладів цього типу, затвердженими наказом МОН України від 02.11.2004 р. № 842, з урахуванням змін, затверджених наказом МОН України від 22.08.2005 р. № 489.
для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл - 6-9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. № 834 (додатки 24, 25).
6-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321. За цим варіантом можуть також складатись робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів, які передбачають вивчення двох мов національних меншин (замість другої іноземної мови планується мова національної меншини); для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 (додаток 15).

Структура 2013/2014 навчального року

Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" 2013/2014 навчальний рік розпочинається 1 вересня святом - День знань - і закінчується не пізніше 1 липня.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою: І семестр - з 2 вересня по 27 (28 для шкіл, які працюють за шестиденним робочим тижнем) грудня, ІІ семестр - з 13 січня по 30 (31) травня.

Закінчується навчальний рік проведенням навчальних екскурсій у 1-4 класах (2 - 5 червня), навчальних екскурсій та практики у 5-8 і 10 класах (2 червня - 13 червня) і державної підсумкової атестації випускників початкової (13 - 22 травня), основної (2 - 16 червня) і старшої (23-29 травня) школи.

Вручення документів про освіту рекомендуємо провести для випускників 9-х класів - 18-19 червня, 11-х класів - 31травня -1 червня.

Впродовж навчального року для учнів проводяться канікули: орієнтовно, осінні з 28 жовтня по 3 листопада, зимові з 30 грудня по 12 січня, весняні з 24 по 30 березня.

З урахуванням місцевих особливостей та кліматичних умов за погодженням з відповідними місцевими органами управління освітою можуть змінюватись структура навчального року та графік учнівських канікул, зокрема, проведення для учнів 1 класу додаткових тижневих канікул; навчальну практику та навчальні екскурсії за рішенням закладу можна провести в інші терміни, або впродовж навчального року.

Розроблення робочих навчальних планів

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Робочі навчальні плани містять пояснювальну записку та таблиці розподілу навчального часу між навчальними предметами. На титульній сторінці також зазначається навчальний рік на який розроблено плани.

У пояснювальні записці слід вказати:

тип навчального закладу, кількість класів та учнів, що навчаються;
Типові навчальні плани, за якими розробляються робочі навчальні плани, для початкової, основної та старшої школи із зазначенням наказу Міністерства, яким вони затверджені, включаючи номери додатків;
за потреби (для спеціалізованих шкіл, гімназій, ліцеїв, колегіумів, шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів) - обґрунтування перерозподілу навчального часу між предметами, передбаченого Типовими навчальними планами;
інформацію про реалізацію варіативної складової навчальних планів;
особливості організації навчального процесу.

Таблиці розподілу навчального часу розробляються для початкової, основної та старшої школи на окремих аркушах.

Для закладів, які працюють в режимі "повного дня", окремо додаються таблиці розподілу навчального часу, передбаченого на додаткове опрацювання навчальних дисциплін у другій половині дня. Звертаємо увагу на те, що кількість часу для додаткового опрацювання визначена для кожного класу ДСанПіН 5.5.2.008-01 і не повинна перевищувати показників наведених у таблиці:

Клас	Кількість часу на день для додаткового опрацювання навчальних предметів в режимі школи повного дня
1	-
2	45 хв.
3	1 години 10 хв.
4	1 год. 30 хв.
5	2,5 години
6	2,5 години
7	3 години
8	3 години
9	3 години
10	4 години
11	4 години

За потребою, спеціалізовані навчальні заклади (класи) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназії, ліцеї, колегіуми, можуть перерозподіляти у 6-11 класах кількість годин між навчальними предметами у межах 15 відсотків. При цьому, вилучення з навчального процесу предметів інваріантної складової не допускається. Години на вивчення предметів інваріантної складової можуть перерозподілятися, у сторону зменшення, не більше ніж у два рази у порівнянні з показниками Типових навчальних планів.

При розробленні робочих навчальних планів розподіл навчального часу між навчальними предметами здійснюється для кожного шкільного класу окремо. Для цього слід визначитись з Типовим планом на основі якого здійснюється зазначений розподіл.

Для початкової та основної школи це може бути Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання, Типовий навчальний план для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням російської чи іншої мови національних меншин, Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням російською чи іншими мовами національних меншин тощо.

Для старшої школи це: Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання (універсальний профіль), Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання з вивченням двох іноземних мов, Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання: природничо-математичний напрям (фізико-математичний, математичний та фізичний профілі), Типовий навчальний план загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання: суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський та економічний профілі) та інші діючі Типові навчальні плани.

Інваріантна складова Типового навчального плану має реалізовуватись у робочому навчальному плані у повному обсязі.

Години варіативної складової Типових навчальних планів передбачаються на:

1) збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової;

2) упровадження курсів за вибором;

3) факультативи, індивідуальні та групові заняття.

При розподілі варіативної складової навчального плану слід враховувати, що гранично допустиме навантаження вираховується на одного учня, а уроки фізичної культури не враховуються при визначенні цього показника.

Якщо години варіативної складової відводяться на збільшення годин на вивчення окремих предметів інваріантної складової, то в колонці "Інваріантна складова" напроти відповідного предмета ставиться напис X+Y, де X - це кількість годин, що передбачена типовими планами на вивчення предмета, а Y – це кількість годин варіативної складової, додатково відведених на вивчення цього предмета. Зазначені години заносяться до класного журналу на сторінку відповідного предмету інваріантної складової. Слід зазначити, що розробляючи календарне планування в такому випадку вчитель самостійно вирішує питання щодо збільшення кількості годин на вивчення тих чи інших тем в порівнянні з передбаченими навчальною програмою. Адже навчальна програма, це документ, який визначає змістове наповнення навчального предмета, а кількість годин на його вивчення визначається саме навчальними планами.

Якщо години варіативної складової відводяться на курси за вибором, то у колонці "Варіативна складова" зазначаються ці курси та вказується кількість годин на їх вивчення. Курси можуть бути 9 - 70-ти годинні. За рішенням навчального закладу облік занять з курсів за вибором може здійснюватися на сторінках класного журналу або у окремому журналі. Рішення щодо оцінювання навчальних досягнень учнів також приймається навчальним закладом.

Факультативи, групові та індивідуальні заняття проводяться для окремих учнів, чи груп учнів. При цьому, слід зазначати з яких навчальних предметів інваріантної складової вони проводяться. В окремому журналі зазначається склад групи, яка відвідує факультативні заняття з предметів та ведеться облік відвідування. Оцінювання навчальних досягнень учнів може здійснюватися за рішенням педагогічної ради.

У спеціалізованих школах, гімназіях, ліцеях, колегіумах дозволяється за рахунок загального навчального навантаження збільшувати гранично допустиме навантаження учнів до меж, що не перевищують санітарно-гігієнічних норм.

Класи	5-денний навчальний тиждень	6-денний навчальний тиждень
1	20	22,5
2	22	23
3	23	24
4	23	24
5	28	30
6	31	32
7	32	34
8	33	35
9	33	36
10 - 12	33	36

У гімназіях, ліцеях, колегіумах змістове наповнення технологічної освіти в 8-11 класах може спрямовуватись на вивчення інформаційних технологій (веб-дизайн, комп’ютерне моделювання, комп’ютерна графіка тощо).

Загальноосвітні навчальні заклади можуть розробляти експериментальні та індивідуальні робочі навчальні плани.

Експериментальні навчальні плани розробляються у випадку, коли навчальний заклад бере участь у всеукраїнських (регіональних) експериментах, що передбачають внесення змін до інваріантної складової Типових навчальних планів. При затвердженні та погодженні до таких планів додаються копії наказів про експериментальну роботу, копії документів, що підтверджують надання відповідних грифів Міністерства авторським та експериментальним програмам тощо.

Індивідуальні навчальні плани розробляються у випадку коли:

планується внесення змін до порядку та умов освоєння навчальних предметів інваріантної складової (вивчення інтегрованих предметів, вивчення предметів інтегрованих з курсами за вибором тощо);
планується вивчення окремих предметів за авторськими програмами;
заклад працює у режимі "повного дня";
навчальний процес вечірньої (змінної) школи ІІІ ступеня здійснюється за дворічним терміном;
у зв’язку із специфікою діяльності, навчальний заклад не може використати жоден із варіантів затверджених Типових навчальних планів.

Індивідуальні і експериментальні робочі навчальні плани розробляються тільки для класів, в навчальних планах яких передбачено зазначені вище зміни та, в обов’язковому порядку, щороку затверджуються Міністерством освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментами (управліннями) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій та погоджуються Міністерством освіти і науки України до 25 серпня.

Директор департаменту загальної
середньої та дошкільної освіти О.В. Єресько

За матеріалами: Освіта.ua

ПРО АТЕСТАЦІЮ

Лана — Thu, 01 Nov 2012 07:08:10 GMT

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

№ 1/9-779 від 25 жовтня 2012 року

Щодо атестації педагогічних працівників

До Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України надходять численні звернення педагогічних працівників з приводу вимог атестаційних комісій про надання великої кількості узагальнюючих матеріалів при проходженні атестації.

Повідомляємо, що згідно із пунктом 3.3 Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 № 930 (далі – Типове положення), атестаційна комісія відповідно до затвердженого графіку роботи вивчає педагогічну діяльність осіб, які атестуються, шляхом відвідування уроків, позаурочних заходів, вивчення рівня навчальних досягнень учнів, з предмета, що викладає вчитель, ознайомлення з навчальною документацією щодо виконання педагогічним працівником своїх посадових обов'язків, його участі у роботі методичних об'єднань, фахових конкурсах та інших заходах, пов'язаних з організацією навчально-виховної роботи, тощо.

Типовим положенням не передбачено написання педагогічними працівниками, які атестуються, звітів про роботу у міжатестаційний період, оформлення папок з документами про результати своєї роботи, планами уроків, методичними розробками, сценаріями виховних заходів та надання відеозаписів уроків й інших відомостей про роботу.

Водночас слід зауважити, що педагогічні працівники, які претендують на присвоєння педагогічних звань "викладач-методист", "учитель-методист", "вихователь-методист", "практичний психолог-методист", "педагог-організатор-методист", "керівник гуртка-методист" повинні мати власні методичні розробки, які пройшли апробацію та схвалені науково-методичними установами.

Покладення на педагогічних працівників обов’язків з підготовки зайвих звітів та штучне збільшення паперообігу лише створюють видимість роботи атестаційних комісій і, як правило, приховують неналежну організацію роботи з вивчення професійної діяльності осіб, які атестуються та відсутність дієвого контролю за організацією навчально-виховного процесу.

Наголошуємо, що вимоги голів та членів атестаційних комісій про надання педагогічними працівниками, які атестуються, будь-яких звітів про роботу, є порушенням норм Типового положення. Підготовка та оформлення великої кількості матеріалів призводить до перенавантаження педагогічних працівників, відволікає їх від виконання своїх безпосередніх обов’язків та негативно позначається на якості роботи.

Доручаємо довести зміст цього листа до відома місцевих органів управління освітою, працівників методичних служб, керівників навчальних закладів, педагогічних працівників та вжити заходів, спрямованих на запобігання незаконним вимогам атестаційних комісій.

Заступник Міністра Б.М. Жебровський

Про вищу освіту

SVN — Fri, 06 Jul 2012 18:33:45 GMT

$IMAGE1$ Ми (більшість із нас) закінчили виш у СРСР, без проблем, без оплати, без страху за завтрашній день. У середині дев"яностих почалась перетрубація. Що сталось?
Оплата - раз!
Падіння якості - два!
"Відкритий космос" після отримання диплому - три!
Тепер ніяк не приймуть закон про вищу освіту.
І ось, здається, на видноколі "замайоріло" щось путнє. Розроблено найбільш демократичний проект Закону "Про вищу освіту". І, як на мене, - найбільш логічний.
Відповідно до нього, студенти матимуть стипендію, яка = мінімалці, функції ВАК планується передати новоутвореному Національному агентству з питань якості освіти, де 7 осіб - з Міносвіти, решта 43 - представники АПН, АН, роботодавці, студенти та вузівські викладачі (адміністрація). Усього 50 осіб.

Фінальна версія законопроекту скорочує повноваження Міносвіти. $IMAGE1$

Крім цього, законопроект розширює фінансову і академічну автономію внз.