Як би не відстоювали автори "мовного закону" його переваги, маніпулюючи людьми за допомогою питання "А ви його читали?", критичне мислення ще нікому не завадило.
Своїми враженнями про це поділився Микола Мельник, науковий консультант Центру Разумкова:
"Попри загальні декларації щодо піклування про інтереси всіх
національних меншин, апологети "мовного" проекту насправді переймаються
підвищенням статусу однієї такої мови — російської. Інші мови
національних меншин ідуть, як мовиться, паровозиком — на додаток", —
стверджує експерт. Крім того, стаття 22 вимагає в інформатиці використовувати ЛИШЕ РОСІЙСЬКУ, стаття 7, у якій міститься перелік мов нацменшин, "плювати хотіла" (перепрошую) на алфавіт, починаючи перелік з... РОСІЙСЬКОЇ, а в статті 11 говориться:
"Тексти офіційних оголошень, повідомлень виконуються державною мовою. У
межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8
цього Закону поширена регіональна мова (мови), за рішенням місцевої ради
такі тексти можуть розповсюджуватись у перекладі цією регіональною або
російською мовою (мовами)"
Докладніше можна прочитати ТУТ.
|
